Бароянц Михайло

1925 - 2006

Український художник вірменського походження. Живописець-станковіст. Член Спілки художників України з 1957 року. Учасник республіканських (з 1954) і всесоюзних виставок (з 1957).

Народився у м. Кропоткін, Краснодарського краю, в Росії. Навчався у Єреванському художньому училищі 1940–1942 роках, згодом – у Єреванському художньому інституті. Учасник Другої світової війни. У 1948 році перевівся на живописний факультет Київського художнього інституту (нині НАОМА). Його викладачами були О. Шовкуненко, Т. Яблонська, В. Пузирков. Жив і працював у Києві.

Автор пейзажів та картин: "Вулиця Смирнова-Ласточкіна" (1952), "Аматори" (1954), "На могилі Т. Г. Шевченка", "Дуб Т. Г. Шевченка", "Дорога до могили Т. Г. Шевченка", "Село Моринці", "Тарасова гора" (усі 1961), "В експедиції", "Аральська пустеля" (обидві 1964), "Шляхи Тараса" (1969), "Тече вода" (1980), "Карпатські нафтовики" (1987).

Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, в музеях Донецька, Сімферополя, Миколаєва, приватних зібраннях українських та іноземних колекціонерів. Експонуються в Україні, Японії, Великобританії, постійно виставляються на аукціонах, зокрема Christie's.

Був одружений із українською художницею, майстринею декоративного мистецтва Людмилою Семикіною (член Спілки художників України з 1953, заслужений художник України з 2009, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за серію строїв "Високий замок" (1997), лауреат премії імені Василя Стуса (2000)).

Син Сетрак Бароянц також художник, працює в галузях станкового та монументального живопису.