КолекціяХудожникиВиставкиГлосарійКнигиПро фонд
{{ letter }}

search.glossary.noresults

Н

Нью Бент<p>Творче угрупування, що існувало у Києві у 1960-х роках. До нього входили художники <a href="http://grynyov.art/artist/tregub-mikola">Микола Трегуб</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/baklickij-vudon">Вудон Баклицький</a>, Володимир Борозенець. Вони влаштовували виставки у квартирах київської інтелігенції або у занедбаних приміщеннях (наприклад, закинутий цегельний завод). Назва New Bent походить від групи голландських художників XVII століття “Бент”, які представляли опозицію тодішньому академізму.&nbsp;</p>

П

Паркомуна<p>Творчий доробок митців, які утворили у Києві сквот “Паркомуна” на вулиці тодішньої вулиці Паризької комуни (нині – вулиця Михайлівська). Сквоти та майстерні художників <a href="http://grynyov.art/artist/gnilickij-oleksandr">Олександра Гнилицького</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/golosij-oleg">Олега Голосія</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/kavsan-dmitro">Дмитра Кавсана,</a> <a href="http://grynyov.art/artist/klimenko-oleksandr">Олександра Клименка</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/solomko-yurij">Юрія Соломко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/trubina-valeriya">Валерії Трубіної</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/cagolov-vasil">Василя Цаголова</a> та інших існували у 1989-1994 роках.&nbsp;</p>

Р

Р.Е.П.<p>Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) було заснована у 2004 році. З 2006 року в групу входять шість митців: Леся Хоменко, Микита Кадан, <a href="http://grynyov.art/artist/kadirova-zhanna">Жанна Кадирова</a>, Ксенія Гнилицька, Лада Наконечна, <a href="http://grynyov.art/artist/kuznyecov-volodimir">Володимир Кузнєцов</a>. Визначальною для групи Р.Е.П. є їхня соціальна активність, що знаходить вираження у критичному мистецькому та інтелектуальному дискурсі. Використовують відео, інсталяції, перформанси.</p>

а

авангард<p>Термін для означення "лівих" течій у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Термін "український авангард" ввів паризький мистецтвознавець Андрій Наков для виставки TATLIN'S &nbsp;DREAM у Лондоні у 1973 році.&nbsp; <br> <br> </p>

б

бойчукісти<p>Учні-послідовники художника Михайла Бойчука (1882-1937). У 1930-ті роки більшість бойчукістів було репресовано, а їхні твори знищено. Художній стиль “бойчукізм” <span>—</span> монументально-синтетичний; поєднання українського фольклору та церковного мистецтва Візантії.&nbsp;</p>

г

група "Время"<p>Перше покоління харківської школи фотографії. Група “Время” існувала з 1971 по 1976 роки при Харківському обласному фотоклубі. Члени групи <span>—</span> <a href="http://grynyov.art/artist/malyovanyi-oleg">Олег Мальований</a>, <a href="">Анатолій Макієнко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/mihajlov-boris">Борис Михайлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/pavlov-yevgen">Євген Павлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/sitnichenko-oleksandr">Олександр Ситниченко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/suprun-oleksandr">Олександр Супрун</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/tubalyev-gennadij">Генадій Тубалєв</a> <span>—</span> практикували “теорію удару”: видовищну і суперечливу фотографію.</p>

ж

живописний заповідник<p>Творче угрупування, засноване у 1992 році у Києві. У назві задекларовано повагу до заповітів колоризму та відповідність фаховим законам. Члени об’єднання <span>—</span> <a href="http://grynyov.art/artist/silvashi-tiberij">Тіберій Сільваші </a>(фундатор та автор концепції), Олександр Бабак, <a href="http://grynyov.art/artist/gejko-marko">Марко Гейко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/zhivotkov-oleksandr">Олександр Животков</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/krivenko-mikola">Микола Кривенко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/krivolap-anatolij">Анатолій Криволап</a>.&nbsp;</p>

з

закарпатська школа живопису<p>Живописна традиція, що сформувалася на Закарпатті у 1920-50-х роках на засадах західноєвропейського малярства початку ХХ століття з одного боку та естетики народного мистецтва регіону <span>—</span> з іншого. Найвідоміші представники <span>—</span> Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло, Ернест Контратович, Андрій Коцка.</p>

к

київська фотографія<p dir="ltr">Роботи фотомайстрів, які живуть у Києві.&nbsp;</p> <p> <br> </p> <p> <br> </p>

коло Аксініна<p>Творчий доробок п’яти львівських художників середини 1970-х-початку 1980-х років: <a href="http://grynyov.art/artist/aksinin-oleksandr">Олександра Аксініна</a>, його дружини Енгеліни Буряковської, а також <a href="http://grynyov.art/artist/demyanishin-valerij">Валерія Дем`янишина</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/zhegulska-galina">Галини Жегульської</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/kumanovskij-mikola">Миколи Кумановського</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/levicka-genriyeta">Генрієтти Левицької</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/pinigin-volodimir">Володимира Пінігіна</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/ponomarenko-nadiya">Надії Пономаренко</a>.&nbsp;</p>

л

лендарт<p>Художня діяльність, об'єктом якої є реальний пейзаж, фрагмент природного середовища. Діяльність такого типу є інтеграцією в пейзаж або використанням натуральних процесів (ерозії, атмосферних чинників) для створення художнього об'єкта. Твори цього типу з'явилися у мистецтві у 1960-х роках, а бурхливий розвиток припав на 1970-ті. Багато творів лендарту були презентовані в традиційних мистецьких установах (галереї, музеї) як документальні фотографії чи фільми, нариси, карти.&nbsp;</p>

львівська фотографія<p>Явище на професійному та аматорському рівнях розвивалося ще в довоєнний період (наприклад, практика Я. Отко). Після завершення Другої Світової війни у Львові функціонувало декілька фотоклубів, учасниками яких були як аматори, так і співробітники локальних та республіканських видань (В. Дубас, В. Песляк, В. Пилип'юк, Й. Марухняк). Особливе місце у львівській фотографії 1980-х років займає група "Вежа" (О. Вербицький, В. Лернер, В. Монєц, І. Мильничук, Ф. Сельцер, І. Юхимович,<span>&nbsp;</span><a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/francuzov-mihajlo&amp;source=gmail&amp;ust=1544374819681000&amp;usg=AFQjCNG7lfiHocd7AN1vGkLuBW15z1cFKg" href="http://grynyov.art/artist/francuzov-mihajlo" target="_blank">М. Французов</a>). Також, серед представників &nbsp;— М. Зелен, В. Іутін,<a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/levin-illya&amp;source=gmail&amp;ust=1544374819681000&amp;usg=AFQjCNHZ3YaD_OCcMG1u2Z3Jm1StvVTknw" href="http://grynyov.art/artist/levin-illya" target="_blank"><span>&nbsp;</span>І. Левін</a>. До фотографії у своїй практиці зверталися<span>&nbsp;</span><a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/podolchak-igor&amp;source=gmail&amp;ust=1544374819681000&amp;usg=AFQjCNHOTHXuZRhK8PbCeVN9xc_FJfp01w" href="http://grynyov.art/artist/podolchak-igor" target="_blank">І. Подольчак</a>,<span>&nbsp;</span><a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/sokolov-yurij&amp;source=gmail&amp;ust=1544374819681000&amp;usg=AFQjCNFd8dKVRwNIcc5tgufFeB9GgzXJbA" href="http://grynyov.art/artist/sokolov-yurij" target="_blank">Ю. Соколов</a>.</p>

л

львівський андеграунд<p>Термін, що вживають для позначення сукупності індивідуальних та групових художніх практик, дистанційованих від офіційного соцреалістичного методу. Це "неофіційні" практики авторів 1960-1980-х років, які зверталися до формальних експериментів і концептуальних пошуків модерністського та постмодерністського спрямувань (часто варіативних запозичень на основі візуальних джерел, зокрема спеціалізованих видань, як країн Варшавського договору, так і капблока). Важливо, що, львівський андеграунд — явище, безпосередньо пов'язане з локальними практиками 1930-х років.&nbsp;</p> <p>Список представників варіюється, але здебільшого це "коло <a href="http://grynyov.art/artist/aksinin-oleksandr">Олександра Аксініна</a>" ("Арт Оточення" за Ю. Гіттік і М. Шур: О. Бурдаш, Е. Буряковська, <a href="http://grynyov.art/artist/demyanishin-valerij">В. Дем`янишин</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/zhegulska-galina">Г. Жегульська</a>, М. Зелен, В. Іутін, <a href="http://grynyov.art/artist/kachmar-yaroslav">Я. Качмар</a>, Н. і М. Кумановські, <a href="http://grynyov.art/artist/levicka-genriyeta">Г. Левицька</a>, В. Макаренко, <a href="http://grynyov.art/artist/ostafijchuk-ivan">І. Остафійчук</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/podolchak-igor">І. Подольчак</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/ponomarenko-nadiya">Н. Пономаренко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/sagajdakovskij-andrij">А. Сагайдаковський</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/silvestrov-platon">П. Сільвестров</a>, Б. Сорока, <a href="http://grynyov.art/artist/francuzov-mihajlo">М. Французов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/shulyev-igor">І. Шульєв</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/yagoda-miroslav">М. Ягода</a>), а також К. Звіринський і його школа (за Р. Яцівим). Представниками львівського андеграунду різні дослідники називають В. Бажая, Б. Бергера, В. Богуславського, А. Денисюк, О. Замківського, І. Голікова, С. Горського, П. Гулина, А. і П. Гуменюків, В. Кауфмана, М. Красник, Р. Лаха, <a href="http://grynyov.art/artist/levin-illya">І. Левіна</a>, С. Міхновського, І. Нірод, О. Скопа, <a href="http://grynyov.art/artist/sokolov-yurij">Ю. Соколова</a>, В. Сурмача, М. Штейнберга, М. Філатова, С. Якуніна.&nbsp;</p>

літера А<p>Організація харківських художників, яку у 1989 році заснували <a href="http://grynyov.art/artist/pichahchi-andrij">Андрій Пічахчі</a> та <a href="http://grynyov.art/artist/kulikov-vitalij">Віталій Куліков</a>. Крім них, до "Літери А" входили <a href="http://grynyov.art/artist/borisov-oleksij">Олексій Борисов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/bratkov-sergij">Сергій Братков</a>, Андрій Гладкий, <a href="http://grynyov.art/artist/yesyunin-oleksij">Олексій Єсюнін</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/chumachenko-viktor">Віктор Чумаченко</a>. Молоді на той час художники не хотіли працювати у звичному для 1980-х років стилі, натомість прагнули експериментів. Найбільш успішна виставка "літеровців" — "Пам`яті Ван Гога" — пройшла у 1990 році; усі картина з неї згодом були продані. Остання виставка творчого угрупування "Літера А" пройшла у 2000 році.&nbsp;</p>

н

нова хвиля<p>Явище в українському мистецтві, яке виникло у середині 1980-х років. З'явилася нова генерація художників, які рішуче порвали з соцреалізмом та ввели вітчизняне мистецтво до світового контексту. Нова хвиля також відома як “український постмодерн”, “українське необароко”, “український трансавангард”.&nbsp;</p>

нонконформізм<p>Неофіційне мистецтво радянської України. До нього ставилися з обережністю; називали “мистецтвом асоціативних структур”, “лівим”, “інноваційним”, “експериментальним”, а згодом — “підпільним” і “авангардним”.</p>

о

одеський андеграунд<p>Покоління 1970-х років, яке створило мистецьке обличчя Одеси.&nbsp;</p>

одеський концептуалізм<p>Явище, яке сформувалося наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років в Одесі. Через акції, перформанси, малюн­ки, авторські книжки, об’єкти митці зосередились на іронічному дослідженні парадоксальності радянської культури з її розбіжністю між задекларованими ідеями та реальністю. Найвідоміші представники <span>—&nbsp;</span><a href="http://grynyov.art/artist/anufriyev-oleksandr">Сергій Ануфрієв</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/vojcehov-leonid">Леонід Войцехов</a>, Юрій Лейдерман, Світлана Мартинчик, <a href="http://grynyov.art/artist/nuzhin-dmitro">Дмитро Нужин</a>, Ігор Стьопін.&nbsp;</p>

о

одеські модерністи<p>З`явилися у 1960-х роках. Нонконформізм одеських художників не носив політичного забарвлення; пізніше їхня творчість багато в чому послужила основою для сучасного українського абстрактного експресіонізму. Найвідоміші представники: <a href="http://grynyov.art/artist/basanec-valerij">Валерій Басанець</a>,<a href="http://grynyov.art/artist/bozhko-igor"> Ігор Божко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/voloshinov-oleg">Олег Волошинов</a>, Віктор Ігнатьєв, <a href="http://grynyov.art/artist/marinyuk-viktor">Віктор Маринюк</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/cyupko-volodimir">Володимир Цюпко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/yastreb-lyudmila">Людмила Ястреб</a>.</p>

с

сквот на Олегівській<p>Шість київських художників, які з середини 1990-х свідомо пішли в підпілля й утворили сквот на вулиці Олегівській. <a href="http://grynyov.art/artist/varvarov-anatolij">Анатолій Варваров</a>, Володимир Зайченко, <a href="http://grynyov.art/artist/padun-volodimir">Володимир Падун</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/konovalov-igor">Ігор Коновалов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/korniyevskij-sergij">Сергій Корнієвський</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/potapenkov-eduard">Едуард Потапенков&nbsp;</a>відомі створенням інсталяцій на міських пагорбах і експериментальними акціями. Наприклад, у 1996 році вони влаштували Fiction Gallery Expedition: витягли на кут Олегівської та Лук'янівської вулиць човен, у який посадили манекенів.&nbsp;</p>

соцреалізм<p>Художній метод літератури і мистецтва, що панував у СРСР (1922-1991). Представляє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу та людини; пропагує ідеологію боротьби за встановлення соціалістичного суспільства.</p>

х

харківська школа фотографії<p>Харківська школа фотографії — явище українського мистецтва другої половини XX-початку XXI століття. ХШ почалася з групи "Время", створеної у 1971 році при Харківському обласному фотоклубі (учасники групи — <a href="http://grynyov.art/artist/pavlov-yevgen">Євгеній Павлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/rupin-yurij">Юрій Рупін</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/malyovanyi-oleg">Олег Мальований</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/mihajlov-boris">Борис Михайлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/suprun-oleksandr">Олександр Супрун</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/tubalyev-gennadij">Геннадій Тубалєв</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/sitnichenko-oleksandr">Олександр Ситниченко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/makiyenko-anatolij">Анатолій Макієнко</a>). Наступна хвиля розвитку пов’язана з утворенням у 1986 році групи "Госпром", яка, &nbsp;на відміну від "Время", чиї представники тяжіли до маніпуляцій із зображенням, звернулася до прямої фотографії. До групи увійшли Міша Педан, <a href="http://grynyov.art/artist/starko-volodimir">Володимир Старко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/manko-igor">Ігор Манко</a>, Леонід Пєсін, <a href="http://grynyov.art/artist/bratkov-sergij">Сергій Братков</a>, Костя Мельник, Геннадій Маслов, <a href="http://grynyov.art/artist/redko-boris">Борис Редько</a>. У 1990-ті роки Борис Михайлов, <a href="">Сергій Братков</a> та <a href="http://grynyov.art/artist/solonskij-sergij">Сергій Солонський</a> об’єдналися в "Групу швидкого реагування".&nbsp;</p> <p>Паралельно з діяльністю фотографічних груп працювали такі представники ХШ як <a href="http://grynyov.art/artist/pyatkovka-roman">Роман Пятковка</a>, Андрій Авдеєнко, Ігор Чурсін, <a href="http://grynyov.art/artist/kochetov-sergij">Сергій Кочетов</a> та <a href="http://grynyov.art/artist/kochetov-viktor">Віктор Кочетов</a> та інші.&nbsp;</p> <p>Новим поколінням Харківської школи є група <a href="http://grynyov.art/artist/grupashilo">Шило&nbsp;</a>(засновники — Сергій Лебединський, Василіса Незабаром, Вадим Трикоз, <a href="http://grynyov.art/artist/krasnoshok-vladislav">Владислав Краснощок</a>), Боба груп (Василіса Незабаром та Юля Дроздек), <a href="http://grynyov.art/artist/chekachkov-igor">Ігор Чекачков</a> та інші.&nbsp;</p>

grynyov.art@gmail.com

+380442532486

Текстові та графічні матеріали (об’єкти авторського права), розміщені на сайті Grynyov Art Foundation, можуть бути використані користувачами без надання письмового дозволу фонду, виключно при умові встановлення гіперпосилання у вигляді: Grynyov Art Foundation (http://grynyov.art/), розміщеній у першому абзаці матеріалу, що копіюється. При копіюванні матеріалів з сайту Grynyov Art Foundation для інтернет-видань обов’язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання на сторінку матеріалу, що копіюється. Посилання має бути розміщене незалежно від повного чи часткового використання матеріалів. Гіпер-посилання (для інтернет-видань) має бути розміщене в підзаголовку або першому абзаці матеріалу. При повному або частковому цитуванні матеріалів з сайту Grynyov Art Foundation обов’язкове усне посилання (для теле- та радіопрограм) та письмове посилання (для друкованих видань).