Франк Іван

1947

Український художник, викладач, професор. член Спілки художників України (з 1989). Заслужений діяч мистецтв України (з 2015). Один з представників українського мистецтва 1970-их рр., творча манера якого вирізняється об'ємною, графічно-монументальною стилізацією.

Народився у с. Літиня, Дрогобицького р-ну, Львівської області. Навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша на відділені скульптури (1963–1968). Згодом – у Львівському державному інституті  прикладного та декоративного мистецтва на відділені художньої кераміки (1970–1975).

Від 1975 р. – викладач кафедри художньої кераміки у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині ЛНАМ). У 1993 р. художнику  присвоєно вчене звання доцента., а в  2006 – звання професора. З 2004 – завідувач кафедри художнього металу Львівської національної академії мистецтв.

Працює в галузі декоративної та монументальної кераміки, а також у галузі графіки та малярства.

Твори:

Графіка – «Людські творіння», «Сім'я», «Катастрофа землі», «Відлуння плачу» (усі – 70-ті), «Оплакування» (1974);

Скульптура – «Григорій Сковорода» (1973), «Моїсей», «Хмарка», «Жіночий торс» (усі – 1980), «День і ніч» (1988), «Роздуми Христа» (1995), «Довбуш» (1998), «Ворони» (2003), «Купол каплиці Боїмів»,  «Блудний син», «Христос іде по воді». ( усі – 2007).

Учасник обласних, зональних, республіканських, всесоюзних, зарубіжних виставок.

Упродовж 1988–2016 рр. Іван Франк організував 12 персональних виставок кераміки, графіки, малярства. Твори художника знаходяться в музеях Львова та Києва, приватних колекціях в Україні та за кордоном