Український радянський художник, Народний художник УРСР (1944). Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1972). Народний художник СРСР (1976), радянський розвідник (псевдонім «Ярема»).
Народився в м. Новомосковськ (нині Дніпропетровська область). В 1918 р. закінчив комерційне училище в м. Юзівка (нині Донецьк). Навчався у школі-студії Ганса Балушека.
У 1919 р. мобілізований до армії Денікіна. З часом опинився у Польщі, у таборі для інтернованих осіб, звідки втік до Німеччини.
Навчався у школі-студії Ганса Балушека. В 1920–1924-х роках продовжив художню освіту в Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв за матеріальної підтримки гетьмана Павла Скоропадського.
1923 р. за допомогою О. Довженка отримав громадянство СРСР, в цей час отримав пропозицію співпрацювати з радянськими спецслужбами.
1925 р. жив у Парижі, де відкрив художнє ательє на вулиці Волонтерів, 23.
1926 р. остаточно завербований радянською розвідкою, мав агентурний псевдонім «Ярема».
1936 р. отримав дозвіл на повернення до СРСР, та оселився у Москві.
1939 р. – професор Київського державного художнього інституту (нині НАОМА).
1940 р. Глущенко за дорученням спецслужб організовує виставку радянського мистецтва «Народна творчість у СРСР» в Берліні. Він на п’ять місяців раніше Ріхарда Зорге повідомив вище керівництво СРСР про підготовку Німеччини до війни з Радянським Союзом. Від міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа, що відвідав виставку із керівництвом Рейху, отримав альбом найкращих акварельних робіт Гітлера (альбом не зберігся).
1944 р. жив і працював у Києві.
Мандрував Італією, Швейцарією, Францією, Іспанією та Бельгією тощо. Із закордонних відряджень привозив пейзажні твори та ескізи.
Серед робіт і проектів художника:
Декор радянського павільйону на виставці в м. Ліон, Франція (1923 р.), портрети Ромена Роллана, Анрі Барбюса, Віктора Маргеріта, Поля Сіньяка та інш.
Серії: «Берлінські етюди» (1939), документальні пейзажі післявоєнного Києва (1944), «По ленінських місцях за кордоном» (1966–1970);
Картини: «Березень на Дніпрі» (1947), «Київська осінь» (1950), «Відлига», «Зимове сонце» (обидві – 1956), «Весна в Карпатах» (1957), «Весна під Києвом» (1961), «Травневий цвіт» (1971), «Сонце на морі» (1974).
Монотипії: «Жінка в саду» (1967), «Натюрморт» (1970).
Мав приблизно 50 персональних виставок, брав участь у понад 200 групових.
Твори художника представлені у музеях та приватних збірках України, Росії, Франції, Німеччини, США, Канади та інш.