Гніздовський Яків

Українсько-американський художник, графік, живописець, скульптор, есеїст, мистецтвознавець. Член Асоціації незалежних українських мистців (1936–1939), член Об’єднання українських  мистців Америки (1950–1985).

Народився в с. Пилипче, Тернопільська обл. Походив із давнього шляхетського роду гербу Кораб. Навчався у Львівській духовній семінарії (з 1933) та у Варшавській академії мистецтв (з 1938 р., на стипендію Андрія Шептицького). Належав до молодіжного крила АНУМ (Асоціації Незалежних Українських Митців), заснованої у Львові 1931 року. У 1938 р. в тому ж місті вийшла книжка «Стародавні перекази» (за мотивами давньогрецької міфології).  Художник зробив 10 ілюстрацій – до оповідок «Три золоті яблука» (про пригоди Геракла) та «Золотий дотик» (про короля Мідаса, який перетворював на золото, все, чого торкався).

Через початок Другої світової війни з 1939 р. навчався в Загребській академії мистецтв (Хорватія). Виїхавши із Заґреба в 1944, опинився в  таборі для переміщених осіб поблизу Мюнхена, де пробув до 1949 р.

Малюнки художника вміщували видання «Новий час», «Світ дитини», «Дзвіночок», «Наш приятель», «Комар». Працював графіком-оформлювачем у львівських виданнях «Комар», «Новий час», «Світ дитини». У Мюнхені оформляв видання письменницького об’єднання «Мистецький  український рух».

У 1949 р. переїхав до США, оселився в місті Сент-Пол (Міннесота), де отримав посаду дизайнера в рекламній фірмі Brown and Bigelow. У 1950 р. переїхав до Нью-Йорку, де улаштувався в Бронксі. У 1956–1958 рр.  удосконалював майстерність у Парижі.

Автор есе про образотворче мистецтво взагалі і українське зокрема (збірник статей «Малюнки, графіка, кераміка, статті», Нью-Йорк, 1967). Дописував до журналу «Нотатки з мистецтва» (Філадельфія).

У 1967 р. в Нью-Йорку вийшла мистецтвознавча книга художника  «Пробуджена царівна». У 1982 р. для іконостаса церкви св. Трійці у Керґонксоні (шт. Нью-Йорк) намалював 27 ікон. Створив проект нової української абетки; виконав цикл ілюстрацій до ювілейного видання «Слово о полку Ігоревім» (Філадельфія, 1950), оформив поетичний збірник «Заморські вина» О. Веретенченка (Детройт, 1974).

Творив і екслібриси, і книжкові обкладинки, й ілюстрації (зокрема, до збірки поезій Стенлі Кюніца «Творець відображень»), і поштові марки. Коли не було ще української державної пошти, художник створив блок із 4 марок для пошти з нагоди 50-річчя «Пласту». А 2005 р. вже державна пошта України випустила марку до 90-річчя митця.

У 1992 р. в с. Пилипче відкрито музей художника.

Твори:

Живопис – «Гора Слєме біля Заґреба» (1942), «Митецька академія» (1944), «Скитальці» (1948), «Добрий Пастир» (1954), «Таємна вечеря» (1956), «Селянський хліб» (1981), «Пекарня Анни» (1985);

Портрети – С. Гординського (1947), М. Лебедя (1967), Л. Молодожанина (1974), М. Шафранюка (1983);

Графіка – «Молитва дитини» (1947), «Горлиця» (1952), «Вівця» (1961), «Соняшник» (1965), «Єва» (1967), «Фламінґо» (1972), «Собор св. Івана Богослова в Нью-Йорку» (1975), «Блакитний павич» (1980), «Вітрильник “Голуб”» (1984); Гравіровані портрети – Й.-С. Баха, «Автопортрет» (1971), Ф. Ольмстеда (1973), А. Ранніта (1977), Т. Гарді (1978), О. Довженка (1980), Е. Андрієвської (1983), Д. Бортнянського (1985).

Персональні виставки – у Мюнхені (1947), Парижі (1956–1958), Києві, Львові, Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську (усі – у 1990-х рр.)

В 1954 р. відбулася перша персональна виставка художника у США. Після 1960 р. роботи широко експонувалися у Великобританії, Західній Німеччині, Чехословаччині, Японії, країнах Африки та Близького Сходу.

Твори зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії. В 1990 р. удова художника Стефанія Гніздовська передала в дарунок музеям Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців кілька десятків робіт художника.