Лопухов Олександр

1925 - 2009

Український живописець. Член Національної спілки художників України (1958). Народний художник УРСР (з 1964). Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1975). Дійсний член Академії мистецтв України (з 1997). Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченко (1980). Заслужений діяч культури Польщі (1985). Золоті медалі ім. М. Грекова (1985), Академії мистецтв України (2005). Орден "За заслуги" 3-го ступеню (1998). Учасник  другої світової війни.

Народився м. Городні (тепер Чернігівської обл.). В 1953 р. закінчив Київський художній інститут (нині НАОМА), викладачі –  С. Григор'єв, К. Єлева, О. Шовкуненко. З 1957 р. – аспірант при інституті.

Працював з 1953 до 1957рр.  викладачем в  Республіканській  середній художній  школи; згодом – у Київському художньому інституті (нині НАОМА). З 1973 до 1985 – обіймав посаду ректора, водночас від 1973 – керівника майстерні станкового живопису. У  1979 р. отримав звання професора. З 1962 до 1968 – Заступник голови Спілки художників України, а з 1983 до 1989 – голова спілки.

Зробив значний внесок у розвиток української тематичної картини, відображаючи героїчні події та образи часів Другої світової війни, вітчизняні історії, біблійні сюжети.

Учасник мистецьких  виставок від 1953. Персональні – у Києві (1963, 1966, 1976, 1984, 2000), Москві (1986).

Серед учнів – О. Бєлянський, Л. Воєдило, М. Гей­ко, Є. Гордієць, П. Колісник, О. Мозговий, Г. Олемпіюк, В. Реунов, М. Соченко, Г. Ягодкін, О. Ясенєв.

Дружина Надія Лопухова – графік, живописець. Народний  художник України (з 1998). Член Національної спілки художників України (з 1960). Старша донька Лопухова С.  – живописець, графік. Заслужений художник України (2007). Член  Національної спілки художників України (з 1984). Молодша донька Лопухова Н. – графік, живописець. Заслужений художник України (з 1996). Срібна медаль АМ СРСР (1989). Член Національної спілки художників України (з 1989).