Макаренко Володимир

Живописець. Закінчив Дніпропетровське художнє училище (нині Дніпро, 1963; викладач Я. Калашник). За дипломну роботу "У блакитному краї", виконану в манері "геометричного реалізму", звинувачений у формалізмі; картину знищено, а Макаренко позбавлено можливості навчатися в Україні. Закінчив монументальний факультет Вищої художньо-промислової школи у Ленінграді (нині Санкт-Петербург), приватно навчався у студіях Н. Альт­мана, П. Кондратьєва.

Від 1973 року живе у Таллінні, від 1981 — у Парижі. Учасник мистецьких виставок від 1970-х рр. Персональні виставки пройшли у Парижі (1976, 1982), Стокгольмі (1982), Торонто (1982–83, 1991), Чикаґо (1982–83), Львові (2013). 

Свою творчість Макаренко визначив як метафізічний синтетизм. Автор полотен на історичні та релігійні сюжети, на теми українських пісень та легенд у стилях українського модерну, символічного романтизму та нонконформізму, інспірованих історичними чи легендарними сюжетами, іноді з елементами абстракціонізму, сюрреалізму. Головною формотворчою складовою полотен митця є світло. Для картин характерні складна композиція з безліччю деталей. Жан-Клод Маркаде у передмові до каталогу виставки  в Парижі у 1990 році називає стиль Макаренка "орфізм" і пише, що його композиції нагадують роботи Роберта та Соні Делоне.