Український графік. Брат краєзнавця Дмитра Малакова. Народився у Києві. Закінчив Київський державний художній інститут (1955). Педагоги з фаху — В. Касіян, І. Плещинський. Член Спілки художників СРСР. Заслужений художник УРСР (1974). Проілюстрував понад 130 книжок, зокрема "Декамерон" Дж. Бокаччо, "Квентін Дорвард" В. Скотта, "Аргонавти Всесвіту" В. Владка (видання 1956 року), "Тіль Уленшпігель".
Працював у галузі станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Створив монументальні серії "Київ. 1941—1945" (1961—1965), "Київ у грізний час" (1967), "Завойовники морів" (1963), "Середньовічні сюжети" (1962—1967), "Бенілюкс" (1960—1962) та "Навколо Європи" (1961—1963).
У 1982 році пройшли персональні виставки художника у різних містах України та Росії. Твори зберігаються у музейних і приватних зібраннях в Україні та за кордоном.