Мельниченко Володимир

1932

Український художник. Член Національної спілки художників України (1960). Заслужений художник України (з 2013). Почесний громадянин міста Нарьян-Мар (1998).

Народився в м. Києві. У 1957 р. закінчив Київський державний художній інститут (нині НАОМА). Вчителі з фаху –  К. Трохименко, Т. Яблонська, Л. Чичкан.

Працює в архітектурі, скульптурі, живописі, графіці, монументальному мистецтві. В архітектурі, монументальному мистецтві, скульптурі, документальному кіно працював у співавторстві з Адою Рибачук.

Тривалі подорожі до Білого, Баренцева і Карського морів надихнули художника на створення великого числа живописних, графічних, літературних творів, циклу скульптур Крик птаха, присвячених ненцям і їх духовну культуру.

Основні твори:
Серія монотипій і ліноритів про людей Півночі і мисливців острова Колгуєв (1955–1963); «Свято» (1959);

Монументально-декоративне оформлення Київського автовокзалу (в співавторстві з А. Рибачук) (1960–1961); Декоративне монументальне оформлення Київського Палацу піонерів (в співавторстві з А. Рибачук, В. Бородаєм) (1963-1969);

Ілюстрації до книг: «Дикий мед» Леоніда Первомайського М., 1965; «Запахи землі» Ада Рибачук, М., 1967 (у співавторстві з Адою Рибачук);

Проект меморіального комплексу на Байковому кладовищі (у співавторстві з Адою Рибачук, Араамом Мілецьким) (1968-1971).

Автор ряду книг про людей Півночі з власними ілюстраціями (в співавторстві з Адою Рибачук).

Автор призів для кінофестивалю мультиплікаційних фільмів «Крок» (разом з Адою Рибачук). Долі його проекту Меморіально-поховального комплексу на Байковому кладовищі «Стіна пам'яті» присвячено фільм І. Гольдштейна «Стіна» (1988).

Бере участь у виставках з 1957 року, закордонних з 1961 року – Варшава (1967), Спільно з Адою Рибачук – Київ (1957).

Виставки Мельниченко в Нарьян-Маре були організовані в 1959 році - до 30-річчя Ненецький автономний Області і в 1979 році – до 50-річчя. Прагнучи створити в Нарьян-Маре художній музей, Мельниченко і художниця Ада Рибачук передали в 1959 р. в дар місту 118 власних картин, а в 1979 р. –  ще 33 твори. З 1959 року в Ненецькому краєзнавчому музеї  відкрита постійно діюча виставка цих робіт. У 2000 р. в дар НКМ передано 18 планшетів проекту «Бронзові образи в просторі тундри».