М'ясоєдов Іван

Український живописець і графік. Малював великі панно на міфологічні теми, працював у галузі портретного, пейзажного та побутового жанру. Оформлював журнальні видання. Син художника Григорія М'ясоєдова. Народився у Харкові. Перші навички з малювання отримав у рисувальних класах батька в Полтаві. Навчався в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури (1896–1901) у В. Бакшеєва та М. Касаткіна. Володіючи великою фізичною силою, вже за часи студентства уславився як спортсмен-важкоатлет і борець, виступаючи на всеросійських чемпіонатах. 1902 разом із Ф. Кричевським, з яким потоваришував в училищі, їздив з дозволу великої княгині Єлизавети Федорівни до Великої Британії малювати коронацію Едуарда VII.

У 1903 році поступив до Петербурзької Академії мистецтв у майстерню Д. Кардовського, яку залишив через півроку. У 1903–07-у жив і працював у Полтаві. Створив общину любителів мистецтв та греко-римського культу "Сад богів". 1907 знову вступив до Петербурзької Академії мистецтв. Навчався в майстерні батального живопису у Ф. Рубо. Відвідував майстерню графіки В. Мате. 1909 за картину "Похід аргонавтів за золотим руном" отримав звання художника і право на відрядження за кордон. 1910–13 (із перервами) як пенсіонер Академії мистецтв відвідав Лондон (Велика Британія), Берлін, Мюнхен (обидва міста в Німеччині), Рим (Італія). 

У 1913–1917-у постійно жив у Полтаві в батьківській садибі в Павленках, де збудував новий дім в італійському стилі. Брав активну участь у художньому та спортивному житті міста. Збирав довкола себе талановиту молодь. Серед послідовників його естетичних спрямувань був В. Максимович. Працював над оформленням журналів "Геркулес", "Вершины", створених за його участю в Санкт-Петербурзі, в яких, як і в мистецтві, пропагував красу і силу оголеного тіла.

Заглиблений у греко-римську архаїку та міфологію, створив великі за розміром полотна, що набувають символіко-філософського звучання та яскраво втілюють у собі ознаки стилю модерн із його прагненням до пластично-живописної вишуканості, декоративності: "Боротьба за тіло Патрокла" (1910), "Боротьба Тесея з кентаврами", "Танок олімпійських богів" (обидва – 1912). Художня стилістика модерну визначає і твори на біблійні теми ("Ангел, що провіщає"), портрети ("Автопортрет", 1903; "Портрет дружини Мальвіни Вернічі", 1915). Малював пейзажі Полтавщини і Криму ("Кримський вид", "Осінь") та жанрові сцени із життя українського села ("Українське весілля"). 1916 за свої роботи отримав першу премію ім. А. Куїнджі. 1919 разом із родиною (дружиною і дочкою) залишив Полтаву. 1919–21 жив у Криму, працював художником-кореспондентом у штабі армії генерал-лейтенанта А. Денікіна. З 1921 жив у Берліні. Малював портрети ("Портрет Л. М. Бродської", "Портрет І. І. Бродського"), працював як театральний та кінохудожник. 1923 і 1933–34 був заарештований за фальшування грошей. 1935 переїхав до Риги (Латвія), де в Чеському консульстві отримав новий паспорт на ім'я Євгена Зотова. 1938 оселився з родиною в столиці князівства Ліхтенштейн — Вадуці. Досяг визнання і слави, виконуючи важливі державні замовлення, — малював портрети членів князівського двору, створив історичну серію поштових марок князівства Ліхтенштейн (1939). Малював пейзажі, натюрморти, працював над розписами стін приватних помешкань, Дому кіно у Вадуці (1944). 1953 переїхав із дружиною до Аргентини.

Твори М'ясоєдова знаходяться в музеях Санкт-Петербурга, Полтави, Дніпропетровська, Одеси, Бердянська. 1991 виставка його творів відбулася в Полтаві. У 1992 у Вадуці створено Товариство мистецтв ім. Є. Зотова (І. М'ясоєдова), де зберігається велика кількість творів художника.