Нікрітін Соломон

Український художник, теоретик мистецтва, авангардист.

Народився у Чернігові.  Навчався в Київському художньому училищі у О. Мурашка (1909–1914). Продовжити освіту в Москві, в приватній студії М. Леблана і Л. Пастернака (1915–1916), а також в Петербурзі – в ЦНовій художній майстерні М. ГагарінойЦ під керівництвом О. Яковлева, М. Добужінского і Є. Лансере (1917).

У 1917 повернувся до Києва, відвідував школу-студію О. Екстер. Восени 1920 року вступив до ВХУТЕМАСу в клас В. Кандинського. На початку 1920-х завоював у Москві першу премію на конкурсі проектів оформлення Червоної площі до Третього конгресу Комінтерну. До 1922-о сформулював новий напрям мистецтва "Проекціонізм" і відкрив "Проекційний театр", заснований на ідеях біомеханіки. У 1924 році до групи "проекціоністов" входили: К. Редько, С. Лучішкін, О.Тишлер, М. Плаксін, М.Тряскін. Група яскраво виступила на "Першій Дискусійній виставці активного революційного мистецтва" у Москві (1924).

Працював над розробкою і створенням програми нового аналітичного мистецтвознавства. У 1925 році офіційно призначений керівником "Аналітичного кабінету" Музею живописної культури в Москві (до закриття у 1929). У 1930-і роки він був головним художником Політехнічного музею і Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Твори:
Графічна серія: "Війна" (1922–1924);
Живопис: "Прощання з мертвим" (1926), "Людина і хмара" (1930), "Суд народу" (1934);
Монументальна композиція "Старе і нове" (1935).

Виставки:  групові (1916–1917, 1922, 1924, 1932) у Москві; Берлін-Амстердам (1922–1923).
Персональні виставки: у Москві (1925, 1926, 1927, 1956, 1969, 2007); 2004 (Салоніки).

Твори зберігаються в Третьяковській галереї, Російському музеї, у фонді Г. Костакі (Афіни).