Шульга Іван

Український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1946), почесний громадянин міста Скадовська (посмертно).

Народився в с. Михайлівка (нині Херсонська обл).

З 1906 р. навчався в Художньому училищі Одеського Товариства образотворчих мистецтв, де його викладачами були К. Костанді, Г. Ладиженський, Д. Крайнєв. У 1911 р. був рекомендований для вступу до Імператорської Академії мистецтв на живописне відділення без складання вступних іспитів. З 1911 по 1917 рр. навчався у Вищому художньому училищі при Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, де його вчителями були: І. Творожников, Я. Ціонглінський, В. Савінський.

З 1922 р. жив і працював у Харкові, викладав живопис і малюнок в Харківському державному художньому інституті, а також працював в редакціях харківських газет і журналів.

З 1926 р. –  член Асоціації художників Червоної України.

У 1930 р. а перейшов в Українське Мистецьке Об'єднання, до якого входили Ф. Кричевський, І. Їжакевич, К. Трохименко, Г. Світлицький і інші відомі художники.

З 1938 р.  – член Харківського відділення Спілки радянських художників України.

Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»

Твори:

 «Похід запорожців» (1915–1917), «Смерть Тараса Бульби» (1916), «Циганка» (1916), «Портрет дівчини» (1917), «Сорочинська трагедія» (1931), «Переяславська рада» (1944), «Пісня козача» (1945), «Трипільська трагедія», «Риболовецька артіль», «Херсонський елеватор», «Водяний спорт», «Зустріч Т. Шевченка з І. Сошенком», «Т. Шевченко на пароплаві повертається з заслання» (1939).

Учасник численних регіональних, всеукраїнських, республіканських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних художніх виставок (з 1927 р). Персональні виставки: Харків – 1961,1989.

Твори зберігаються в НХМУ, в Національному музеї Т. Г. Шевченка, Полтавському музеї-садибі В. Г. Короленка, Харківському художньому музеї, Херсонському художньому музеї, приватних збірках України, та за її межами.