Живописець, графік. Сестра Тетяни Яблонської. Дружина Євгена Волобуєва.
Народилася в Смоленську. З 1928 року сім'я жила в Одесі, у 1930-му потрапила до Кам'янця-Подільського. Яблонські здійснили невдалу спробу перейти кордон, після цього переїхали в Луганськ.
Першим учителем Олени став її батько. В 1934 році дівчина вступає у Київський художній технікум і проходить трирічну програму за один рік. У 1935-1941 роках навчалася у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), клас Костянтина Єлеви, також у Ф. Кричевського, О. Шовкуненка, П. Котова. Дипломна робота Яблонської називалася "Купання дітей в Дніпрі".
У 1940 році вийшла заміж. З початком німецько-радянської війни евакуювалася в Саратовську область, де до звільнення Києва працювала обліковцем.
З 1946 року — учасниця республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Член Спілки художників УРСР з 1944 року.
У 1944–1947 роках викладала в Київському художньому інституті, у 1945–1975 — в Республіканській художній середній школі імені Т. Г. Шевченка.
Двадцять років пропрацювала у видавництві "Веселка" — ілюструвала дитячі книги.
Працювала в галузі станкового малярства та плакату. Яблонська поєднувала побутовий жанр з індустріальним пейзажем, малювала пейзажі, натюрморти, тематичні полотна. У 1977 році Олені Яблонській присвоєно звання "Заслужений художник України".
З 1990 відбувся ряд персональних виставок у Києві. Експонувала твори у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії.
Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському художньому музеї, Музеї сучасного образотворчого мистецтва в Києві, інших, та приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Канади, США.