Заливаха Опанас

1925 - 2007

Український художник. живописець, монументаліст, правозахисник-шістдесятник. 

Народився у с. Гусинка, Харківська обл. Навчався в Іркутському художньому училищі (1944-1946), закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна (1960). Художник Тюменського худож.фонду з 1960 по 1961 роки. Художник Івано-Франківського худож.фонду (1961-1965). Відбував покарання за статтею 62 Карного кодексу УРСР ("за антирадянську агітацію та пропаганду") – 5 років у таборі № 385 (Мордовія) (1965-1970). Після звільнення одружився з Дариною, племінницею Степана Бандери. У 1980-х експериментує в царині станкової та монументальної пластики. У співавторстві з А. Горською, Л. Семикіною, Г. Севрук та Г. Зубченко виконав для Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка вітраж "Шевченко. Мати" (1964), який було знищено адміністрацією як ідеологічно ворожий. Оформив книги "Палімпсести" В. Стуса, "Блудні сини України" Є. Сверстюка. У 1988 р. провів персональні виставки в Івано-Франківську та Львові, у 1989 р. – в Державному музеї Тараса Шевченка у Києві, згодом у Торонто, Лондоні та Нью-Йорку. Член НСХУ (1989). Лауреат Премії ім. В. Стуса (1989). Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1995). Заслужений художник України (1999). Роботи зберігаються в музейних та галерейних колекціях України та за кордоном.