№3 (117), 2020
«Історію української фотографії як мистецтва ще не написано», — твердить автор вступного тексту, фотограф і дослідник Олександр Ляпін. Тож перед вами одна з перших спроб об’єднати розвідки, нариси, думки та оцінки основних періодів, імен і напрямів української фотографії як мистецького явища ХХ–ХХІ століть.
Екскурс в українську фото історію — наче передмова до історії створення та розвитку чи не найсистемнішої вітчизняної приватної колекції Бориса й Тетяни Гриньових. «Коли ми тільки починали її збирати, то не думали, що з роками ця колекція набуде інституційного характеру, а ми самі по суті займатимемося формуванням живого архіву сучасного мистецтва», — розповідають колекціонери, які цього року виступили ще й ініціаторами KHARKIV PHOTO FORUM. У програмі заходу — лекції, круглі столи, презентації монографії Тетяни Павлової «Український авангард: Харків» і дослідження кураторки Музею Харківської школи фотографії Надії Бернар-Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти apparatus».
До 75‑річчя одного з засновників цієї школи Олега Мальованого, чиї твори здобули понад 30 золотих і срібних медалей та дипломів на міжнародних фотоконкурсах, Grynyov Art Collection готує до друку книгу його спогадів. Вона складається з коротких оповідань про час, стосунки між творчими людьми, про хитрування, до яких вони мусили вдаватися, аби вирватися з-під тотального ідеологічного контролю. Роботу над книгою ще не закінчено, але завдяки видавцям ми маємо можливість опублікувати кілька фрагментів з неї.
Обкладинку журналу прикрашає фотографія «Акт-тріо», створена О. Мальованим 1973 року. А 100 примірників лімітованого накладу містять колекційний фотовідбиток, зроблений під авторським наглядом за технологією «мокрого» друку на світлочутливому папері Fujicolor Crystal Archive Digital Pearl Paper. Кожен з них підписаний і пронумерований митцем власноруч.