Українська художниця, живописець. Член Національної спілки художників України (з 1949)
Народилась в с. Скоморошки Київської губернії, нині Вінницька область. Закінчила Київський художній інститут (нині НАОМА) в 1948; викладачі Ф. Кричевський, С. Налепінська-Бойчук, К. Трохименко, О. Шовкуненко.
Основна галузь – станковий живопис у реалістичному стилі.
Під час Другої Світової війни чоловік художниці Георгій Киянченко пішов на фронт і потрапив до полону. Художниця у листопаді 1941 року вирушила на пошуки чоловіка. Знайшла його у концтаборі "Хорольська яма" на Полтавщині; домовилася про його визволення та повернення додому. Вдруге художниця поїхала на пошуки чоловіка, коли він після повторного походу на фронт потрапив до табору для інтернованих у м. Влашим у Чехії. Повернулися вони до Києва у грудні 1945 року.
Чоловік Георгій Киянченко і син Дмитро Киянченко – теж художники.
Учасниця республіканських, всесоюзних мистецьких виставок від 1947 року. Персональні виставки пройшли у Києві (1993, 1999; посмертна – 2008). У 1993 році відбулася виставка творів Г. Киянченко, Н. Компанієць-Киянченко та Д. Киянченко в НХМУ.
Окремі роботи художниці зберігаються в НХМУ, у Сумському художньому музеї, в музейних, галерейних та приватних збірках України, та за її межами.