Медвідь Любомир

1941

Український маляр, професор (з 2001). Член Спілки художників України   (1970, Львівська організація). Заслужений діяч мистецтв України (з 1987).  Народний художник України (з 1999). Дійсний член (академік)  Національної академії мистецтв України (2004). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2014). Лауреат першої премії  «Відродження» у Львові (1991).

Народився в м. Варяж, тепер Новоукраїнка Львівської обл. У 1965 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного мистецтва за спеціальністю «Художня кераміка».

З 1964 до 1965 рр. – художник-декоратор салону моделей одягу при проектно-конструкторському інституті легкої промисловості Львівського раднаргоспу. У 1965–1966 рр. – художник-архітектор відділу капітального будівництва Львівського заводу автонавантажування. З 1966 починається викладацька діяльність художника. До 1970 р. він викладає на кафедрі малюнка Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. З 1970 до 1988 рр. – на творчій роботі у майстерні Львівського художньо-виробничого комбінату. З 1988 до 2001 рр. – викладає на кафедрі живопису Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. З 2001 – завідувач кафедри монументально-декоративного живопису Львівської національної академії мистецтв.

2002–2004 член-кореспондент Академії Мистацтв України.

Нагороджений: орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009)

Основні роботи:

Розписав ряд церков (с. Суховоля, Оттава, Канада), окремі роботи – у соборі Святого Юра.

Твори:
Серії –  «Передмістя (Периферії)» (1992–1995), «Евакуації» (1994–1998), «Праслов'яни» (1982–1997), «Інтер'єри» (1987–1990), «Евакуації (Емігранти)» (1978–1986), «Евакуації» (1989–1992), «Terra incognita» (1993–1996), «Ecce homo» (1995–1999), «Блудний син (Притчі)» (1994–1999), «Terra militaria» (2003–2004);

Портрети: Лесі Українки, І.Франка, М.Грушевського, триптих «Евакуація. Мілітарія» (2004).

Цикл живописних творів «Ремінісценції» (2008–2012). Саме за цей цикл у 2014 р. отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка.

 Особливий аспект його діяльності – науково-дослідницька і письменницька діяльність. Він є автором численних публікацій з проблем культурології, де порушено принципово важливі питання форми, змісту, синтезу в мистецтві.

Наукові дослідження:
Збірка «Горизонти» (2001), «Деякі аспекти образності Східної і Західної Церков», «Про енергетику «національного міфу» та «національної культури», «Власні орбіти у вселюдському коловороті» (1997–2004); Розробка програм нового типу з навчальних дисциплін «Рисунок», «Живопис», «Композиція» (1995–2004), розробка «Положення про підготовку студентів за ОКР «Магістр» у Львівській академії мистецтв» (2003), «Є. Лисик: Монументальність, простір, мораль» (2004), «Дорога Ментуха» (2004), розпис у святилищі церкви св. Івана Богослова у с. Суховоля Городоцького р-ну Львівської обл. (2006).

Брав участь у групових виставках у Нью-Йорку, Хюстоні, Кракові, разом із відомими львівськими митцями Олегом Міньком та Зеновієм Флінтою виставляв свої твори у Києві, Вільнюсі та Москві.

Персональні виставки: 1972, 1982, 1987, 1990, 1996 – Львів; 1983 – Київ; 1982 – Вільнюс (Литва); 1986 – Москва (Росія); 1990 – Торонто (Канада), 1992 – Нью-Йорк, Чикаго (США).

Роботи майстра зберігаються в музеях України (НХМУ, Львівська, Хмельницька, Запорізька картинні галереї, Національний музей у Львові ім. А. Шептицького), Росії, багатьох приватних колекціях США, Канади, Німеччини та інших країн.