Український живописець. Народився у Києві. У червні 1941 року потрапив до піонерського табору в Пущі-Водиці. Там побачив альбом зі справжніми малюнками, що перевернув свідомість і пробудив непереборне бажання малювати самому. Тодішні дитячі враження від початку війни значно пізніше, аж в 1975 році, перейдуть на полотна серії пастелей "Небо мого дитинства".
Навчався у Республіканській середній художній школі. У 1952-1957 роках навчався у Київському художньому інституті, де його вчителями з фаху були К. Трохименко, Л. Чичкан, В. Костецький. Після інституту викладав живопис у Дніпропетровському художньому училищі. Переїжджає в Омськ, де стає членом і очолює обласну СХ (1958). Брав участь у виставках: республіканських (з 1958), всесоюзних (з 1962). Член НСХУ (1962).
У 1969 році Борис Спорников повертається до Києва, де починається новий етап у творчості митця. У ці роки і пізніше Спорников виявляє себе різноплановим і різножанровим художником. Він усе яскравіше проявляється як майстер композиційного портрету. Палітра художника різнобарвна, але все ж у ній переважають притишені пастельні тони, тонкі переходи у відтінках, гармонія світла і тіні — не боротьба контрастів, а дивовижне їх поєднання.