Тартаковський Ісаак

Український живописець і графік. Батько художника Анатолія Тартаковського.

25 квітня 1912 – народився у місті Волочиськ Хмельницької області.

1917 – переїзд з родиною до Києва.

У 1929 році закінчив художньо-індустріальну профшколу. Вчителя: К. Єлева і К. Трохименко.

1929-1931 – працює фотокореспондентом на Донбасі у м. Єнакієві.

1932-1937 – навчання у Київському інституті кінематографії, кіно-операторський факультет.

У 1937 році з відзнакою захищає дипломну роботу під керівництвом Олександра Довженко. Працює на київській кіностудії над створенням кінофільмів разом з М. Зарицьким та М. Уманським. У кінофільмі "Велике життя" (1939) виявив себе майстром живопису і був відзначений за майстерність у виконанні високохудожніх розкадровок кінострічки.

У червні 1941 року мобілізований до Червоної Армії. Учасник бойових дій проти фашизму. Демобілізований у 1945 році.

1945-1951 – навчання у Київському художньому інституті на живописному факультеті у професорів: О. Шовкуненка, К. Єлеви, М. Шаронова, І. Штільмана, В. Костецького, С. Григор’єва, Т. Яблонської.

У 1951 році з відзнакою захищає дипломну роботу "Сталевари на вахті миру".

1951-2002 – учасник багатьох республіканських та всесоюзних художніх виставок.

Виконав портрети: композиторів Р. Ревуцького, О. Білаша, А. Штогаренка, Я. Цегляра; режисера театру ім. І. Франка С. Данченко, артистів Г. Юри, Н. Ужвій, Л. Руденко, А. Гашинського, О. Задніпровського, Г. Яблонської, Ю. Ткаченка, Г. Туфтіної; балерини І. Врони, поетів П. Тичини, Б. Олійника, Ю. Шаботіна; письменників О. Гончара, П. Загребельного, П. Воронька, С. Голованівського, М. Нагнибіди, А. Головка, Ю. Збанацького, А. Кацнельсона, І. Пільгука, Б. Чалого; журналіста І. Левітаса, фотокореспондента Я. Давидзона; кінорежисера Л. Левчука, кінооператора О. Панкратьєва; художників О. Шовкуненка, Г. Меліхова, В. Батюшкова, Г. Якутовича, М. Дерегуса, М. Гантмана, А. Пламеницького; скульпторів О. Скоблікова, І. Чайкова, А. Фуженка; архітекторів В. Заболотного, О. Добровольського, С. Тутученка; вчених: Президента АН України В. Паладіна, академіків О. Кірсанова, В. Фролькіса, Р. Чаговця; Героїв Радянського Союзу: З. Слюсаренка, А. Недбайла, адмірала Октябрського, льотчиків І. Драченка, Н. Федутенка, медсестри М. Щербаченко; генералів Т. Уманського, В. Васильєва, П. Ільїна; велика галерея портретів металургів, шахтарів, селян та багатьох інших.

Твори Ісаака Тартаковського зберігаються у 33 музеях України.

1976 – присвоєно звання Заслуженого художника України.

1993 – присвоєно звання Народного художника України.

У 2012 році, до 100-річчя з дня народження Ісаака Йосиповича Тартаковського, за рішенням Київської міської ради, встановлено меморіальну дошку на будинку, де жив і працював художник з 1958 по 2002 рік, за адресою: м. Київ, вул. Філатова 10-А.