Васильківський Сергій

1854 - 1917

Український живописець, пейзажист.

Народився в м. Ізюм Харківської області. Навчався у Художній школі Д. Безперчого і М. Раневської-Іванової у Харкові; згодом — у Петербурзькій Академії Мистецтв у М. Клодта і В. Орловського (з 1876 року).

У 1879 році за етюд з натури С. Васильківський одержав першу академічну нагороду — малу срібну медаль; у 1881 році здобув другу малу срібну медаль. Отримав велику золоту медаль і звання класного художника 1-го ступеня за картину "На Дінці" (1885, не збереглась). Пенсіонер Академії мистецтв в Англії, Іспанії, Німеччині та Італії (1886-1888). Жив та працював у Харкові (з 1888 року).

Виконав для Полтавського земства картини-панно "Чумацький Ромоданівський шлях", "Козак Голота", "Вибори полковником М. Пушкаря" (1903–07). Разом із М. Самокишем створив проект орнаментальних розписів земства та підготував альбоми "З української старовини" (1900), "Мотиви українського орнаменту" (1912).

Роботи: "Весна в Україні" (1883), "По Дінцю" (1885), "Село Лютерна. Бретань. Франція" (1887), "Козачий пікет" (1889), "Хмари над морем", "Ловлять снігура", "Полювання на качок" (усі 1890-і), "Сутичка запорожців із татарами" (1892), "Козача левада" (1893), "Дніпровські плавні" (1896), "Козаки в степу", "Козак у степу", "На морі біля Керчі", "Напровесні", "Околиці Ай-Подара. Сосенки" (усі 1900), "Колядки", "Ярмарок у Полтаві" (1902), "Перед грозою. Отара в степу" (1910), "Похід козаків" (1917).

Загалом Сергій Васильківський залишив по собі близько трьох з половиною тисяч творів — переважно пейзажі, а також кілька історико-побутових композицій і портретів: зокрема, Богдана Хмельницького (1900), колег-художників Петра Левченка та Микола Самокиша (обидва 1900 рік), Тараса Шевченка (1910-1911). На жаль, багато творів загинуло під час Другої світової війни.

У 1900 році у Харкові відбулася перша персональна виставка митця, на якій було представлено 120 творів. Того ж року прийняв участь у виставці українського образотворчого мистецтва в Києві (33 роботи).

Твори Васильківського зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, художніх музеях Одеси, Сум, Лебедина, Росії та у приватних збірках.