Єрмілов Василь

1894 - 1968

Український радянський художник, живописець, графік, монументаліст, художник-конструктор. Яскравий представник українського авангарду та основоположник українського дизайну. 

Народився в м. Харків. Навчався в Харківській учбово-ремісничій майстерні декоративного живопису (1905 − 1909) у Л. Тракала; Харківській художній школі (1910 − 1911) у М. Федорова; приватній студії Є. Штейнберга, О. Грота (1913 − 1914); Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1913); студії І. Машкова, П. Кончаловського (1912 − 1913; Москва). Багато працював у галузі художнього конструювання, промислової та книжкової графіки. Спільно з Л. Лисицьким та О. Родченком оформив радянський павільйон на Міжнародній виставці преси в Кельні, спільно з А. Петрицьким - павільйон УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Також працював у галузі промислової графіки, займався розробкою шрифтів, малював для об'єднання "Окна РОСТА" (1919 - 1921). 1922 за розробку марки "У допомогу голодуючим" одержав золоту медаль на виставці в Лейпцигу. Викладав у Харківському художньому технікумі (1922 - 1934) та ХХІ. Учасник республіканських та міжнародних виставок. Був членом харківської групи «Союз семи» 1917 року. Член «Асоціації революційного мистецтва України» (АРМУ) з 1927 – 1932 років, Харківської організації Спілки художників України з 1939 року. Викладав у Харківському художньому технікумі (1921-1922), Харківському художньому інституті (1922-1935; 1963-1967). Роботи зберігаються в музеях України та приватних колекціях.