Художник Анатолій Варваров, учасник "Сквоту на Олегівській", навчався з Олегом Голосієм у Дніпропетровському художньому училищі ім. Є. Вучетича, у середині 1980-х років. Розповідає, що Голосій вплинув на учасників сквоту побічно — самою своєю пристрастю до живопису; експресією, з якою працював. Приблизно у 2010-у році Варварову на реставрацію потрапила картина Голосія "Діти на сіні їдуть кататися на поїзді" (1988).

Анатолій Варваров — професійний реставратор; зокрема, його дипломною роботою була реставрація майже двометрового портрета князя Михайла Вишневецького з Національного музею історії України.

"Картину Голосія потрібно було реставрувати, хоча в ній і не було втрат, випадінь, розривів полотна, — розповідає Варваров. — Це називається "профілактичні реставраційні роботи". Полотно було натягнуте на інститутський підрамник, який я прекрасно пам'ятаю; потрібно було замінити його на гарний експозиційний підрамник. І зміцнити кромки полотна. Робота, до речі, написана поверх ще якогось живопису. Не було ні осипів, ні лущення, але пішли тріщини. Зміцнення проводиться спеціальним клеєм з желатину, меду, антисептика. Наноситься шар клею, закривається цигарковим папером. Через годину просушування розгладжується праскою. Йде волога, надлишки клею змиваються ватяним тампоном. І у такому напіввологому-напівсухому стані полотно натягується на експозиційний підрамник. Просушка триває ще добу, а потім полотно покривається лаком, що дає насиченість кольору. Після висихання лаку тонуються місця осипів і потертості фарбового шару, якщо вони ще лишилися".