У 1970-х роках бере свій початок "Харківська школа фотографії", що з часом стала одним із визначальних соціокультурних феноменів  українського мистецтва.

Підходи харківських фотографів виходили за рамки місцевого контексту міста на сході України та (не)можливостей радянського часу — їхні роботи були глобальним соціальним і художнім проектом, який містив у собі велику кількість різних художніх підходів, експериментів, політичних поглядів та позицій щодо самого феномену мистецтва. 

Сьогодні одна із важливих відмінностей "школи" — вона не перетворилась на історичний релікт. Процес її трансформації та розвитку триває і досі: представники школи одні з тих, хто визначають сучасне мистецтво України, працюють в актуальному контексті і беруть участь у формуванні нового покоління.