Зарецький Віктор

1925 - 1990

Український графік, живописець і педагог. Член  Спілки художників України  (з 1956 р.), лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1994, посмертно).

Народився у м. Білопілля, Сумська обл. Працював у галузях станкового і монументального живопису, книжкової графіки. У 1946 р. вступив до художньої школи при Київському державному художньому інституті, де вчився у Геннадія Титова. Згодом навчався у Київському художньому інституті (нині НАОМА), у С. Григор’єва, М. Шаронова (1947–1953). Жив та працював у Києві. З 1953 до 1957 рр. – викладач Київського художнього інституту. Разом із художниками П. Заливахою, Л. Семикіною, Г. Севрук, Г. Зубченко та своєю першою дружиною А. Горською належить до кола шістдесятників. Від 1963 – голова клубу творчої молоді "Сучасник". Згодом організував свою студію малюнку (1978–1985).

Розробив потягом 1986–1888 рр.  оригінальну педагогічну систему "Роздуми біля полотна" ("Образотворче Мистецтво", 1993, № 1–2).

Твори:
Експериментував у монументальному  мистецтві разом із першою дружиною А. Горською та іншими художниками. Серед найвідоміших монументальних праць – декоративне оздоблення (мозаїка) середньої школи у Донецьку (разом із Г. Зубченко, Г. Синицею, Г. Марченком) у 1965–1966 рр., мозаїчне панно "Прапор перемоги" в Музеї молодогвардійців у Краснодоні (разом із Б. Плаксієм, А. Лимарєвим, О. та В. Смирновими) у 1968–1970 рр.

Самостійні роботи:
«Шахтарі. Зміна» (1955), «Жаркий день» (1957), «Вибирання льону (Ланкова П. Сироватко)» (1960), «Дівчата» (1962), «Вишневий вітер» (1966), «Г. Халимоненко» (1967), «В. Стус» (1971), «М. Мерзликін» (1972), «І. Заславська» (1973), «Косівський гончар» (1975), «Білий пароплав» (1977), «Наталка» (1981), «Вечірнє катання» (1982), «Солдатка», «Ой кум до куми залицявся», «Дерево (Витоки мистецтва)» (усі – 1988), «Золотий череп. Дзвони Чорнобиля» (1989), «Орач (В. Стус)» (1990). Від 1950-х рр. – учасник мистецьких виставок. Персональні – у Києві (1989; посмертні – 1992, 1995, 1998, 2000). НАОМА та СХУ встановили премію ім. В. Зарецького для молодих художників. Твори знаходяться в музеях України та світу.

Серед учнів – Ж. Василевська, Т. Галочкіна, Л. Кремінська, Т. Лобода, Л. Піша, А. Рибачук, А. Савадов, М. Соченко, А. Твердий, М. Шкарапута.

Обидві дружини В. Зарецького також видатні українські художниці – А. Горська (живописець і громадська діячка, учасниця руху шістдесятників, учасниця руху дисидентів) та згодом М. Григор’єва (живописець і викладач, Член спілки художників України від 1995 р.).