Харківська школа фотографії — явище українського мистецтва другої половини XX-початку XXI століття. ХШ почалася з групи "Время", створеної у 1971 році при Харківському обласному фотоклубі (учасники групи — Євгеній Павлов, Юрій Рупін, Олег Мальований, Борис Михайлов, Олександр Супрун, Геннадій Тубалєв, Олександр Ситниченко, Анатолій Макієнко). Наступна хвиля розвитку пов’язана з утворенням у 1986 році групи "Госпром", яка, на відміну від "Время", чиї представники тяжіли до маніпуляцій із зображенням, звернулася до прямої фотографії. До групи увійшли Міша Педан, Володимир Старко, Ігор Манко, Леонід Пєсін, Сергій Братков, Костя Мельник, Геннадій Маслов, Борис Редько. У 1990-ті роки Борис Михайлов, Сергій Братков та Сергій Солонський об’єдналися в "Групу швидкого реагування".
Паралельно з діяльністю фотографічних груп працювали такі представники ХШ як Роман Пятковка, Андрій Авдеєнко, Ігор Чурсін, Сергій Кочетов та Віктор Кочетов та інші.
Новим поколінням Харківської школи є група Шило (засновники — Сергій Лебединський, Василіса Незабаром, Вадим Трикоз, Владислав Краснощок), Боба груп (Василіса Незабаром та Юля Дроздек), Ігор Чекачков та інші.
літера АОрганізація харківських художників, яку у 1989 році заснували Андрій Пічахчі та Віталій Куліков. Крім них, до "Літери А" входили Олексій Борисов, Сергій Братков, Андрій Гладкий, Олексій Єсюнін, Віктор Чумаченко. Молоді на той час художники не хотіли працювати у звичному для 1980-х років стилі, натомість прагнули експериментів. Найбільш успішна виставка "літеровців" — "Пам`яті Ван Гога" — пройшла у 1990 році; усі картина з неї згодом були продані. Остання виставка творчого угрупування "Літера А" пройшла у 2000 році.
«Я фотографував дівчат, що відвідували репродуктивний центр, це все були подруги моєї тодішньої дружини. Вони дуже хотіли мати дітей. Серія про те, що всі мріють зачати від принців, а виходить – від солдат»
Знімок є частиною серії «Принцеси», що в першій редакції мала назву «У мене буде хлопчик».
Серія присвячена жінкам, які через неможливість завагітніти, звертаються до центрів донорської сперми. На знімках зображені жінки зі спущеними колготками, в руках у них ємкості зі спермою, на яких маркером вказані імена справжніх сучасних монархів-холостяків. Саме серед них героїні примарно вбачають батьків своїх майбутніх дітей. Темою серії є сучасні мріяння. Несвідома надія героїнь на те, що донором саме її немовляти за дивовижним збігом обставин стане таємничий монарх, від котрого народиться не просто хлопчик, а справжній принц. Але реалії зводять мріяння нанівець, розбиваючи дівочі фантазії та запізнілу віру у можливість казки.
2016 - у колекції родини Гриньових
2010 - 2015 - у колекції Олександра Соловйова
1996 - 2010 - у автора